ウクライナ語

インド・ヨーロッパ語族のスラヴ語派の東スラヴ語群に属し、キリル文字を使用する言語

українська мова [ukraˈjinʲsʲka ˈmɔʋa]使[1]3680
ウクライナ語
українська мова
画像の説明
画像の説明
発音 IPA: [ʊkrɐˈjinʲsʲkɐ ˈmɔʋɐ]
話される国  ウクライナ
モルドバの旗 モルドバ沿ドニエストル共和国の旗 沿ドニエストル共和国を含む)
ポーランドの旗 ポーランド
 ベラルーシ
ロシアの旗 ロシア
地域 東ヨーロッパ
話者数 4,500万人
話者数の順位 26
言語系統

インド・ヨーロッパ語族

表記体系 キリル文字
公的地位
公用語  ウクライナ
沿ドニエストル共和国の旗 沿ドニエストル共和国
クリミアの旗 クリミア共和国
統制機関 ウクライナの旗 ウクライナ国立学士院
言語コード
ISO 639-1 uk
ISO 639-2 ukr
ISO 639-3 ukr
テンプレートを表示

スラヴ語派においてはロシア語ポーランド語に次いで第3位の話者人口である。ウクライナ語は1989年11月の言語法によって国家語と規定され、初等・中等教育でもウクライナ語化が進んでいる。11月9日ウクライナ語の記念日となっている。

ウクライナ国外においても、諸外国に住むウクライナ人によって使用されている。ウクライナ以外には、ロシアベラルーシカザフスタンポーランドカナダアメリカ合衆国などの南北アメリカ、オーストラリアなどにも話者がおり、それらを合計すれば約4500万人になる[1]

名称 編集


[2]使[3]

 


[4][5]

[6]

: 29272322)2120191811[7]

84706862[8]

[9]
48

便調

ɪ (и)  i ( і) 

[10]


2

2


 


333811

20б, г, ґ, д, ж, з, к, л, м, н, п, р, с, т, ф, х, ц, ч, ш, щ10а, е, є, и, і, ї, о, у, ю, я2й, вь

д, з, л, н, с, т, ц, дзє, і, ї, ю, я

щ /ʃt͡ʃ/, ї /ji/, є /jɛ/, ю /ju/, я /jɑ/5дздж/d͡z//d͡ʒ/е, у, ає, ю, яі

使ґ[2]їєъ
No. 現代文字 古字 国際音声記号
表記 呼称 ローマ字[注 3] ISO 9[11] 表記 呼称 数詞
1 А а アー A a A a   アーズ 1 [ɑ]
2 Б б ベー B b B b   ブーキ [b] [bʲ][注 4]
3 В в ヴェー V v (W w) V v   ヴィーディ 2 [ʋ] [ʋʲ][注 5] [w] [u̯]
4 Г г ヘー H h (G g) G g   グラゴーリ 3 [ɦ] [x]
5 Ґ ґ ゲー G g Ģ ģ [ɡ]
6 Д д デー D d D d   ドブロー 4 [d] [dʲ] [ɟː] [d͡z][注 6] [dzʲ] [d͡ʒ][注 7]
7 Е е エー E e E e   イェースチ 5 [ɛ] [ɛ̝][注 8]
8 Є є イェー Ye ye (Je je) Ê ê [jɛ] [ʲɛ] [ɪi][注 9]
9 Ж ж ジェー Zh zh Ž ž   ジヴィーテ [ʒ] [ʒʲː] [d͡ʒ][注 7]
10 З з ゼー Z z Z z   ゼムリャー 7 [z] [zʲ] [zʲː] [d͡z] [d͡zʲ][注 6] [s] [sʲ][注 10]
11 И и ウィー Y y I i   イージェ(八) 8 [ɪ] [ɪ̞][注 11]
12 І і イー I i Ì ì   イジェーイ(十) 10 [i]
13 Ї ї イィー Yi yi (Ji ji) Ї ї [ji] [ʲi]
14 Й й ヨット Y y (J j) J j [j]
15 К к カー K k K k   カーコ 20 [k] [ɡ][注 12]
16 Л л エル L l L l   リューディ 30 [l] [lʲ] [ʎː]
17 М м エム M m M m   ムィースリテ 40 [m]
18 Н н エン N n N n   ナーシュ 50 [n] [nʲ] [ɲː]
19 О о O o O o   オン 70 [ɔ] [o][注 13]
20 П п ペー P p P p   ポコーイ 80 [p] [pʲ][注 4]
21 Р р エル R r R r   ルツィー 100 [r] [rʲ]
22 С с エス S s S s   スローヴォ 200 [s] [sʲ] [sʲː] [z] [zʲ][注 12]
23 Т т テー T t T t   トヴェールド 300 [t] [tʲ] [cː] [d] [dʲ][注 12]
24 У у ウー U u U u   ウーク [u] [u̯]
25 Ф ф エフ F f F f   フェールト 500 [f]
26 Х х ハー Kh kh H h   ヒール 600 [x]
27 Ц ц ツェー Ts ts C c   ツィー 900 [t͡s] [t͡sʲ] [t͡sʲː]
28 Ч ч チェー Ch ch Č č   チェールヴ 90 [t͡ʃ] [t͡ʃʲː] [d͡ʒ][注 12]
29 Ш ш シャー Sh sh Š š   シャー [ʃ] [ʃʲː]
30 Щ щ シチャー Sch sch Š š   シチャー [ʃt͡ʃ]
31 Ь ь ムヤクィイ・ズナク(軟音符) ' ´   イェリ [ʲ]
32 Ю ю ユー Yu yu (Ju ju) Û û   ユー [ju] [ʲu]
33 Я я ヤー Ya ya (Ja ja) Â â   マールィイ・ユス(小さなユス) [jɑ] [ʲɑ]

正書法・音声・音韻 編集

母音 編集

前舌母音 中舌母音 後舌母音
狭母音 [i] [і] [ɪ] [u] [u]
中母音 [ɪ] [ɛ] [ɛ] [o] [a] [ɔ]
広母音 [ɑ]

黒い文字は強勢音。青い文字は非強勢音。

文字 音素 強勢音 非強勢音 軟音の後の強勢音 軟音の後の非強勢音
А, Я 非円唇後舌広母音 /ɑ/, /a/ [ɑ], [a] [ɑ̽], [a] [ɑ̈], [а̇], [ӓ] [ɐ], [а̇], [ӓ]
О 円唇後舌半広母音 /ɔ/, /o/ [ɔ], [o] [ɔ̝], [o], [o], у] [ɔ̈], [о̇], [ӧ] [ɔ̽], [о̇], [ӧ], [ӧ], [о̇у], у]
У, Ю 円唇後舌狭母音 /u/, /у/ [u], [у] [ʊ], [у̇], [ӱ]
Е, Є 非円唇前舌半広母音 /ɛ/, /e/ [ɛ], [e] [ɛ̝], [eи], [ɪ̞], e] [ɛ] [e], [eі]
И 非円唇前舌め広めの狭母音 /ɪ/, /и/ [ɪ], [и] [ɪ̞], е], [ɛ̝], и]
І, Ї 非円唇前舌狭母音 /i/, /і/ [i], [і], [ı̽], и], [ɪ], [и] [i], [і] [i], [і], [ı̽], и]

黒い文字は国際音声記号青い文字はウクライナ語の文献で使用されるキリル文字の音声記号。

ウクライナ語の母音組織の特徴は、非強勢音の/ɪ//ɛ/の対立の中和である。異なる表記を持ついくつかの同音異義語が存在する。例えば:

  • мине́(去るだろう)‐мене́(私を)→ [mɛ̝ˈnɛ], [меине́]
  • наведу́(揚げる)‐на виду́(目の前)→ [nɑ̽wɪ̞ˈdu], [навиеду́]

子音の調音方法 編集

子音
部位 舌頂 舌背
方法 両唇 唇歯 口蓋 後部歯茎 硬口蓋 軟口蓋 軟口蓋
    [m]       [n̪]     [nʲ]    
破裂 [p] [b] [t̪] [d̪] [tʲ] [dʲ] [k] [ɡ]  
破擦 [t͡s] [d͡z] [t͡sʲ] [d͡zʲ] [t͡ʃ] [d͡ʒ]        
摩擦   [f]    [s] [z] [sʲ] [zʲ] [ʃ] [ʒ] [x]        [ɦ]
     [r]    [rʲ]    
接近         [ʋ]    [l]    [lʲ]       [j]

Россия /rossija/ [rɐˈsʲijə] - Росія /rosija/ [roˈsʲijə]обличчя[ɔˈblɪt͡ʃʲːɑ]

ООЙЬцьогойому

Ълюбов'ю

иеоудивитися()зозулька

И /ɪ/ [14]Ї /ji/ 

в - у 

в //ʋ//w/ /u̯/Ўу нескладовеу[15]/u//w/во/wɔ/вона (vona) /ʋoˈna/  /woˈna/мова (mova) /ˈmɔʋa/ Львів (l'viv) /ˈlʲʋʲiw/вдома (vdoma)/ удомаudoma /uˈdɔma/  /wˈdɔma/[12]

в-у/ʋ/,/w/,/u̯/3:

1/ʋ/і, и, е(, а)

2/w/о, у, а(, е, и)

3/u̯/

в - у 

 у [13]

1

наш учитель / вихід у місто / Вони працюють у нас. / Світ учить розуму.

2

Учора відбулися змагання. У нас все гаразд.

3 в  ф  у 

Вона зайшла у фойє. / Він був у фотографа. / Це записано у вимогах до уроку.

4

Синочки зрослиу школу пішли.

 в [13]:

1

Вона живе в Одесі.

2в  ф 

Пішла в садок у вишневий.

音韻的対応 編集

  • ポーランド西部からウクライナ・ベラルーシにかけて、スラヴ祖語の/g/を有声声門摩擦音[ɦ]で発音する傾向がある。これはチェコ語・スロヴァキア語とも共通している。
  • І/i/、Ї/ji/はロシア語ではЕ/je/になっている場合が多い。これは、東スラヴ語群祖語のѢがウクライナ語では/i/、/ji/に、ロシア語では/je/に統合されたためである。例;Лето /ljeto/ - Літо /lito/(夏)

文法 編集

名詞 編集


3 -й-ь-о-а-я-ь-о-е-яя
雄猫(男性) 雌猫(女性) 子猫(中性)
     
кіт(キート) кішка(キーシュカ) кошеня(コシェニャー)
коти(コティー) кішки(キーシュクィ) кошенята(コシェニャータ)

7
 名詞の活用 чоловік(男性名詞) місто(中性名詞) риба(女性名詞)
単数 主格 чоловік місто риба
対格 чоловіка місто рибу
属格 чоловіка міста риби
所格 чоловікові/чоловіку місті рибі
与格 чоловікові/чоловіку місту рибі
具格 чоловіком містом рибою
呼格 чоловіче місто рибо
複数 主格 чоловіки міста риби
対格 чоловіків міста риб
属格 чоловіків міст риб
所格 чоловіках містах рибах
与格 чоловікам містам рибам
具格 чоловіками містами рибами
呼格 чоловіки міста риби

形容詞の活用は以下の通りである。

 形容詞の活用 гарний
男性 中性 女性
単数 主格 гарний гарне гарна
対格 гарний(活動体)/гарного(不活動体) гарне гарну
属格 гарного гарного гарної
所格 гарному/гарнім гарному/гарнім гарній
与格 гарному гарному гарній
具格 гарним гарним гарною
呼格 гарний гарний гарна
複数 主格 гарні
対格 гарні(活動体)/гарних(不活動体)
属格 гарних
所格 гарних
与格 гарним
具格 гарними
呼格 гарні

人称代名詞 編集

単数 複数
一人称 я -私は〈I〉 ми -私達は〈we〉
二人称 ти -君は〈you〉
ви -貴方は〈敬称〉
ви -貴方達は〈you〉
三人称 він -彼は〈he〉
вона -彼女は〈she〉
воно -それは〈it〉
вони -彼らは
彼女らは
それらは〈they〉

表中は全て主格を用いている。

歴史 編集

 
『ペレソープヌィツャの福音』の細密画。古ウクライナ語の書籍の一つ(1561年)
 
ロシア帝国におけるウクライナ語の分布(1897年)
 
現代のウクライナを中心としたウクライナ語の分布(2001年)
 
ロシア語公用語化反対論者による風刺画。左のロシア語を表す(ロシア語で「言語」と書かれたシャツを着た)大男は、右のウクライナ語を表す(ウクライナ語で「言語」と書かれたシャツを着た)少女に対しロシア語で「嬢ちゃん退いてくれよ。アンタ、俺のこと圧してるんだよ」と文句を言っている

西аканье17西18使18631876: Эмский указ

18: Наталка Полтавка19



1920192719271930

199919991927西西19992003

[16]

[17]

 

 
2005

19[14][15][16]



[17]

01.  西西西[18]

02.  [19]

03.  西[20]



[21]

04.  西[22]

05.  西[23]

06.  [24]

西

西西[25]



07.  [26]

08.  西西西西[27]



09.  [28]

10.  西西[29]

11.  [30]

12.  西西[31]



13.  [32]

14.  [33]

14.  西西[34]

 

 



ミーシャツィ
(Місяць, )

  • ジールカ
    (Зірка, )

  • スヴィート
    (Світ, 世界)

  • ラーノク
    (Ранок, )

  • デーニ
    (День, )

  • ヴェーチル
    (Вечір, 夕方)

  • ニーチ
    (Ніч, )

  • ズィマー
    (Зима, )

  • ヴェスナー
    (Весна, )

  • オーシニ
    (Осінь, )

  • 主な表現 編集

    • はい Так. ターク
    • いいえ Ні. ニー
    • おはようございます Доброго ранку. ドーブロホ・ラーンク
    • こんにちは Добрий день. ドーブルィイ・デーニ
    • こんにちは Добридень. ドブルィーデニ
    • こんばんは Добрий вечір ドーブルィイ・ヴェーチル
    • おやすみなさい Добраніч ドブラーニチュ
    • やあ、どうも、こんにちは (最も一般的な挨拶) Привіт. プルィヴィート
    • さようなら До побачення. ド・ポバーチェンニャ
    • ありがとう Дякую. ジャークユ
    • ありがとうございました Дуже дякую. ドゥージェ・ジャークユ
    • ごめんなさい Вибачте. ヴィーバチュテ
    • お願いします Прошу (вас / тебе). プローシュ(・ヴァース / テベー)
    • お願いします Будь ласка ブージ・ラースカ
    • はい、いいですよ、よろしい Добре. ドーブレ
    • はい、よし Гаразд. ハラーズド
    • オーケーです、大丈夫です、問題ありません、いいですよ Нормально. ノルマーリノ
    • だめです、悪い Погано. ポハーノ
    • だめです、してはいけない Не можна. ネ・モージュナ
    • 私(女)はおなかが空きました Я голодна. ヤー・ホロードナ (男性の場合はЯ голодний. ヤー・ホロードヌィイ)
    • お名前は? Як Вас ( / тебе) звати? ヤーク・ヴァース( / テベー)・ズヴァーティ?
    • 私の名前は()です Мене звуть (). メネー・ズヴーチ・()
    • 私はあなたを愛してます Я вас кохаю ヤー・ヴァース・コハーユ(本来は身近でない相手に対する言い方。丁寧語)
    • 私は君を愛してます Я тебе кохаю ヤー・テベー・コハーユ
    • 私はあなたが好きです Я вас люблю. ヤー・ヴァース・リュブリュー (本来は身近でない相手に対する言い方。丁寧語)
    • 私は君が好きです Я тебе люблю. ヤー・テベー・リュブリュー (本来は身近な相手に対する言い方。)
    • 私はこれが好きです Я це люблю. ヤー・ツェー・リュブリュー

    ウクライナ語由来の日本語外来語 編集

    日本語のウクライナ語転写 編集






    沿2022沿331[35]










     




     - А

     - І

     - У (DESU) УЎ

     - Е

     - О

     


    +

     - К

     - СС+Ш+

     - ТЧ

     - Н

     - ХГФ

     - М

     - ЯІЮЄЙОЬО

     - Р

     - ВУ+

     - ҐГ使

     - ДЗЗДЖЖ

     - Д

     - Б

     - П

     


     - Н

     - В

     


    [36]
    Б
    В
    Г
    Ґ
    Д
    Ж
    ДЖ
    З
    ДЗ
    К
    Л
    М
    Н
    П
    Р
    С
    Т
    Ф
    Х
    Ц
    Ч
    Ш
    Щ
    シチ
    А
    ба
    ва
    ヴァ
    га
    ґа
    да
    жа
    ジャ
    джа
    ジャ
    за
    дза
    ка
    ла
    ма
    на
    па
    ра
    са
    та
    фа
    ファ
    ха
    ца
    ツァ
    ча
    チャ
    ша
    シャ
    ща
    シチャ
    И
    би
    ブィ
    ви
    ヴィ
    ги
    ґи
    ди
    ディ
    жи
    джи
    зи
    ズィ
    дзи
    ズィ
    ки
    クィ
    ли
    ルィ
    ми
    ムィ
    ни
    ヌィ
    пи
    プィ
    ри
    ルィ
    си
    スィ
    ти
    ティ
    фи
    フィ
    хи
    ци
    ツィ
    чи
    ши
    щи
    シチ
    У
    бу
    ву
    гу
    ґу
    ду
    ドゥ
    жу
    ジュ
    джу
    ジュ
    зу
    дзу
    ку
    лу
    му
    ну
    пу
    ру
    су
    ту
    トゥ
    фу
    ху
    цу
    чу
    チュ
    шу
    シュ
    щу
    シチュ
    Е
    бе
    ве
    ヴェ
    ге
    ґе
    де
    же
    ジェ
    дже
    ジェ
    зе
    дзе
    ке
    ле
    ме
    не
    пе
    ре
    се
    те
    фе
    フェ
    хе
    це
    ツェ
    че
    チェ
    ше
    シェ
    ще
    シチェ
    О
    бо
    во
    ヴォ
    го
    ґо
    до
    жо
    ジョ
    джо
    ジョ
    зо
    дзо
    ко
    ло
    мо
    но
    по
    ро
    со
    то
    фо
    フォ
    хо
    цо
    ツォ
    чо
    チョ
    шо
    ショ
    що
    シチョ
    Я
    бя
    ビャ
    вя
    ヴャ
    гя
    ヒャ
    ґя
    ギャ
    дя
    ジャ
    жя
    ジャ
    джя
    ジャ
    зя
    ジャ
    дзя
    ジャ
    кя
    キャ
    ля
    リャ
    мя
    ミャ
    ня
    ニャ
    пя
    ピャ
    ря
    リャ
    ся
    シャ
    тя
    チャ
    фя
    フャ
    хя
    ヒャ
    ця
    ツャ
    чя
    チャ
    шя
    シャ
    щя
    シチャ
    І
    бі
    ві
    ヴィ
    гі
    ґі
    ді
    жі
    джі
    зі
    дзі
    кі
    лі
    мі
    ні
    пі
    рі
    сі
    ті
    фі
    フィ
    хі
    ці
    ツィ
    чі
    ші
    щі
    シチ
    Ю
    бю
    ビュ
    вю
    ヴュ
    гю
    ヒュ
    ґю
    ギュ
    дю
    ジュ
    жю
    ジュ
    джю
    ジュ
    зю
    ジュ
    дзю
    ジュ
    кю
    キュ
    лю
    リュ
    мю
    ミュ
    ню
    ニュ
    пю
    ピュ
    рю
    リュ
    сю
    シュ
    тю
    チュ
    фю
    フュ
    хю
    ヒュ
    цю
    ツュ
    чю
    チュ
    шю
    シュ
    щю
    シチュ
    Є
    ィエ
    бє
    ビェ
    вє
    ヴェ
    гє
    ヒェ
    ґє
    ギェ
    дє
    ジェ
    жє
    ジェ
    джє
    ジェ
    зє
    ジェ
    дзє
    ジェ
    кє
    キェ
    лє
    リェ
    мє
    ミェ
    нє
    ニェ
    пє
    ピェ
    рє
    リェ
    сє
    シェ
    тє
    チェ
    фє
    フェ
    хє
    ヒェ
    цє
    ツェ
    чє
    チェ
    шє
    シェ
    щє
    シチェ
    Ї
    イー 
    б'ї
    ビー
    в'ї
    ヴィー
    г'ї
    ヒー
    ґ'ї
    ギー
    д'ї
    ジー
    ж'ї
    ジー
    дж'ї
    ジー
    з'ї
    ジー
    дз'ї
    ジー
    к'ї
    キー
    л'ї
    リー
    м'ї
    ミー
    н'ї
    ニー
    п'ї
    ピー
    р'ї
    リー
    с'ї
    シー
    т'ї
    チー
    ф'ї
    フー
    х'ї
    ヒー
    ц'ї
    ツー
    ч'ї
    チー
    ш'ї
    シー
    щ'ї
    シチー

    関連項目 編集

    脚注 編集

    注釈 編集



    (一)^ 10

    (二)^ 19331990使

    (三)^ 使Рішення української комісії з питань правничої термінології)

    (四)^ ab

    (五)^ 

    (六)^ abдз

    (七)^ abдж

    (八)^ [ɪ̞]

    (九)^ [j][ɛ][ɪi]

    (十)^ [s]

    (11)^ [ɛ̝]

    (12)^ abcd

    (13)^ 

    (14)^ 1999使иіншийиншийіноземецьиноземець

    (15)^ 

    (16)^ 2011

    (17)^ 

    出典 編集



    (一)^ Енциклопедія «Українська мова».  Київ, 2005.

    (二)^ 使 (PDF). 使. https://www.ua.emb-japan.go.jp/jpn/sidebar/info/photo/kievinfo.pdf 2014712 

    (三)^ 
    Кишеньковий японсько-український словник/ І.Бондаренко; Хіно Такао.  Одеса : Астропринт, 2001.:  / 2001

    / Українсько-англійсько-японсько розмовникA./Андрій Медведів2005

    (四)^ Сучасна українська мова : Підручник / Пономарів О. Д., Різун В. В., Шевченко Л. Ю. та ін.; за ред. Пономарева О. Д.  вид.2-ге К. : Либідь , 2001  400 с.  ISBN 966-06-0173-5.  стор. 5; Васенко Л. А., Дубічинський В. В., Кримець О. М. Фахова українська мова. Центр учбової літератури  К., 2007.  стор. 7; C. В. Семчинський. Генеалогічні класифікація мов // Українська мова: Енциклопедія.  К.: Українська енциклопедія, 2000. ISBN 966-7492-07-9

    (五)^ С. В. Семчинський Типологічна класифікація мов // Українська мова: Енциклопедія.  К.: Українська енциклопедія, 2000. ISBN 966-7492-07-9

    (六)^ Беларуска-украінскіе ізалексы.  Мінск, 1971; Сцяцко П. У. Словаутваральныя регіяналізмы беларускай мовы, агульные з украінскай мовай // Проблеми дослідження діалектної лексики і фразеології української мови. Тези доповідей.  Ужгород, 1978.  С. 66-67; Янкова Т. С. Із спостережень над перехідними говірками між українською та білоруською мовами (за матеріалами фразеології) // Праці ХІІ Республіканської діалектологічної наради.  К.: Наук. думка, 1971.  С. 382388.

    (七)^ Костянтин Тищенко. Правда про походження української мови (PDF) // Український тиждень, 4 жовтня 2012,  39 (256), с. 21-64

    (八)^ Мови Європи: відстані між мовами за словниковим складом. Експонат Музею Автор: проф. Тищенко. Джерела: А. Шайкевич, М. Еченіке 

    (九)^ Українська мова серед інших слов'янських: етнологічні та граматичні параметри: Монографія / О. Царук.  Дніпропетровськ: Наука і освіта, 1998.  324 с.Тимошенко П. Д. Засоби милозвучності (евфонії) української мови. УМШ, 1952, 4

    (十)^ Українська мова серед інших слов'янських: етнологічні та граматичні параметри: Монографія / О. Царук.  Дніпропетровськ: Наука і освіта, 1998.  324 с.

    (11)^ ISO 9:1995 at ISO.org

    (12)^  (2009) p176.調

    (13)^ abПлющ, М. Я(за ред.). Сучасна українська літературна мова: підручник. К.: Вища школа, 2009. С. 75-77.

    (14)^  Гриценко П. Ю. Діалектологія // Енциклопедія «Українська мова».  Київ, 2005.

    (15)^ наріччя

    (16)^ говір

    (17)^  Північне наріччя // Енциклопедія «Українська мова».  Київ, 2005. 

    (18)^  Західнополіський говір // Енциклопедія «Українська мова».  Київ, 2005. 

    (19)^  Середньополіський говір // Енциклопедія «Українська мова».  Київ, 2005. 

    (20)^  Східнополіський говір // Енциклопедія «Українська мова».  Київ, 2005. 

    (21)^  Південно-східне наріччя // Енциклопедія «Українська мова».  Київ, 2005. 

    (22)^  Середньонаддніпрянський говір // Енциклопедія «Українська мова».  Київ, 2005. 

    (23)^  Слобожанський говір // Енциклопедія «Українська мова».  Київ, 2005. 

    (24)^  Степовий говір // Енциклопедія «Українська мова».  Київ, 2005. 

    (25)^  Південно-західне наріччя // Енциклопедія «Українська мова».  Київ, 2005. 

    (26)^  Волинський говір // Енциклопедія «Українська мова».  Київ, 2005. 

    (27)^  Подільський говір // Енциклопедія «Українська мова».  Київ, 2005. 

    (28)^  Наддністрянський говір // Енциклопедія «Українська мова».  Київ, 2005. 

    (29)^  Надсянський говір // Енциклопедія «Українська мова».  Київ, 2005.
    1947

    (30)^  Покутсько-буковинський говір // Енциклопедія «Українська мова».  Київ, 2005. 

    (31)^  Гуцульський говір // Енциклопедія «Українська мова».  Київ, 2005. 

    (32)^  Бойківський говір // Енциклопедія «Українська мова».  Київ, 2005. 

    (33)^  Закарпатський говір // Енциклопедія «Українська мова».  Київ, 2005. 

    (34)^  Лемківський говір // Енциклопедія «Українська мова».  Київ, 2005. 

    (35)^  沿. NHK. 2022426

    (36)^  .  : , 2009.  1018.

    参考文献 編集

    外部リンク 編集